Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 28.03.2024, 14:11
Добровеличківський центр дитячої та юнацької творчості
Меню сайту
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Категорії розділу
Мої файли [1]
Програми для гуртків [3]
Сценарії виховних заходів [7]
На допомогу керівникам гуртків [14]
Банк "Обдарована дитина" [1]
Погода
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » На допомогу керівникам гуртків

Про роботу з обдарованими дітьми
26.05.2015, 11:07

Ми працюємо з усіма дітьми, незалежно від їхніх  здібностей, тому що всі діти – це  наші діти, і ми, педагоги, зобов’язані піклуватися про майбутнє кожного вихованця.

         Але світ тримається на майстрах і спрямовується геніями…

         Тому, не випускаючи з поля зору жодного гуртківця, педагог повинен усе – таки особливу увагу приділяти  обдарованим дітям.

         Це завдання вирішується в трьох аспектах:

  • Пошук обдарованих дітей, виявлення природних задатків дитини.
  • Розкриття виявлених задатків.
  • Допомога гуртківцю в професійній орієнтації і позитивній самореалізації.

Конкретизуємо ці положення.

  1. Пошук обдарованих дітей.

Іноді лунає думка, що шукати талант не складає труднощів – він сам себе виявляє. Так, якщо дитина незвичайно допитлива, активна в якій – небудь справі, захоплена нею цілком, закидає педагога запитаннями, жадібно ловить кожне його слово, сама намагається відповідати, при цьому в неї, що називається, «горять очі» - то, швидше за все, ми дійсно маємо справу з обдарованою дитиною. І таких чимало. До того ж ми знаємо, що в Позашкільний заклад діти ідуть здебільшого добровільно, це значить, що дитина чимось цікавиться, щось шукає; іноді усвідомлено, але частіше підсвідомо відчуває потребу виявити себе в якійсь справі.

Однак обставина, що в гуртки нерідко приходять діти з деяким творчим потенціалом, хоча і спрощує пошук найбільш обдарованих із них, проте не робить цю справу легкою: педагогу варто постійно вести моніторинг інтересів і захоплень кожного гуртківця, його здібності засвоювати навчальний матеріал, уміння накопичувати знання і застосовувати їх на практиці.

Дуже важливо не припуститися помилки: педагог бачить, що якийсь гуртківець на заняттях нудиться, позіхає, не може чітко відповідати на запитання: звідси робиться висновок – «нездара, випадкова людина в гуртку і нічого путнього з нього не буде».

А тим часом досить згадати історію: саме геніальні люди – Ньютон, Дарвін, Ейнштейн та інші – у шкільні роки не тільки нічим не відзначалися, а й навіть вважалися взагалі нездібними до навчання.

Справа в тому, що талановита дитина, на відміну від інших, може швидко схоплювати все на лету, і, поки однокласники мучаться над збагненням матеріалу, юний Ньютон нудьгує – йому все давно зрозуміло. А коли викладач раптом ставить йому запитання «на засипку», той може перебирати подумки безліч варіантів відповіді. Педагогу ж здається, що «ледар» ще й туго міркує, і виривається нервове: «Сідай!».

Щоб не траплялися такі помилки, керівнику гуртка потрібно пильно стежити за манерою поведінки своїх вихованців: помітити знайдене «ледарем» нестандартне рішення задачі, не пропустити повз вуха його цікаву ідею, задуматися над незвичайним запитанням тощо.

Тільки уважно спостерігаючи за вихованцями, можна побачити серед них майбутніх геніїв.

  1. Розкриття природних задатків.

 Усвідомлюючи, що якийсь гуртківець явно має незвичайні здібності, педагогу    слід, не втрачаючи часу, сформулювати алгоритм своїх дій, спрямованих на розкриття цих здібностей.

Як показує досвід провідних педагогів позашкільних установ, розкриття і розвиток природних обдарувань дітей відбувається більш успішно, якщо запрограмувати, принаймі, такі заходи:

  • Чітко визначити, які саме здібності домінують у конкретного гуртківця, в якій справі він може їх найбільш повно реалізувати.
  • Систематично ставити перед кожним з гуртківців усе нові й нові завдання, послідовно ускладнюючи їх (навіть залучати до рішення значних проблем!).
  • Створити в гуртку умови для творчого мислення, використовувати в навчально – виховному процесі новітні засоби навчання: комп’ютерні програми, Інтернет, відеолекції, сучасні наочні засоби тощо.
  • Якнайчастіше залучати обдаровану дитину до різного роду конкурсів, змагань, олімпіад і т. д.
  • Усіляко заохочувати працьовитість й успіхи талановитого гуртківця, постійно порівнювати його із самим собою, розкриваючи динаміку його розвитку (у випадку недоробок, огріхів утримуватися від різкої критики, але висловлювати співчуття: «Ти здатний на більше», «Ти міг би не допустити…» і т. п.
  • Повідомляти в школу про успіхи учнів у гуртку.
  • Рекомендувати класному керівникові, щоб гуртківець і в школі робив доповіді про свою роботу в гуртку, демонстрував свої моделі, наочні прилади тощо.
  • Доручати досвідченим учням надавати практичну допомогу новим членам гуртка.
  • Домовитися з батьками про тактику спільних дій стосовно розвитку гуртківця.
  • І, нарешті, вчасно попереджати прояви «зоряної хвороби», оберігати талановитих вихованців від ілюзій і оман, властивих дитячому й підлітковому віку.

Форми роботи з обдарованими дітьми відрізняються великою розмаїтістю – групові заняття, бесіди, екскурсії, диспути, інтелектуальні ігри, практична робота, масові заходи в ЦДЮТ і т. д. Однак усе – таки основна форма – це індивідуальні заняття за ексклюзивною програмою, складеною для кожного конкретного гуртківця з урахуванням його інтелекту, вікових і психофізіо - логічних особливостей. При цьому в педагогів можуть і повинні бути свої специфічні відмінності в організації і змісті цієї роботи.

  1. Допомога в профорієнтації.

Практика свідчить, що гурткова робота в дитячому віці закладає міцну основу

майбутньої спеціальності. Тому керівнику гуртка необхідно зробити все можливе, щоб підліток не помилився у виборі майбутньої професії. Для цього варто розкривати вихованцям усі її переваги. Усі тонкощі і секрети майстерності, звернути увагу на «підводні камені» і пов’язані з ними втрати – одним словом, не тільки «посіяти насіння», а й забезпечити його гарні «сходи».

       Дуже важливо не тільки надати вихованцю ґрунтовні професійні знання і виробити навички, а й прищепити йому вольові і моральні якості, уміння долати труднощі, «не скисати» від невдач, аналізувати життєві ситуації, адаптуватися до них, упевнено орієнтуватися на ринку праці. Необхідно вселяти своїм підопічним думку, що вони мають бути готові вчитися все життя, постійно працювати над собою, самовдосконалюватися.

      

       Досвідчені педагоги знають, що коли їхня робота приносить, нарешті, очікувані плоди, коли їхні  обдаровані вихованці роблять перші справжні успіхи в житті, а потім досягають майстерності у своїй справі й стають визнаними фахівцями – тоді педагог, що «поставив їх на крило», отримає найбільше задоволення від своєї праці.

 

 

Література

  1. Дистервег Адольф. Руководство к образованию немецких учителей (Публ. фрагм. из трудов нем. педагога, 1834г.) \\ Нар. образование. – 2001. - №1.
  2. «Позашкілля», №3, березень 2010.                                                           

 

  

 

Категорія: На допомогу керівникам гуртків | Додав: Dcdut
Переглядів: 427 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Годинник
Друзі сайту
  • КОІППО
  • Відділ освіти, молоді та спорту Добровеличківської РДА
  • РМК відділу освіти, молоді та спорту Добровеличківської РДА

  • Copyright MyCorp © 2024
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz