Декоративно – прикладна творчість – розповсюджений вид людської діяльності, який несе у собі величезний ідейно – моральний, художньо – естетичний потенціал. Розвиток народних ремесел як складової частини декоративно – прикладної творчості свідчить про високу духовну культуру українського народу, його прагнення до краси.
У гурток декоративно – прикладної творчості учні приходять, як правило, не за вибором професії, а з внутрішньої, духовної потреби. Йдеться про внутрішній світ дитини, про її бачення життя, здатність переживати, осмислювати й перетворювати факти дійсності в художні образи, уміння не просто «гарно зробити», а, насамперед, відшукати самостійні рішення виконання виробу, речі, витвору, наявність власної позиції в мистецтві.
Творче навчання в гуртку декоративно – прикладної творчості педагог має починати з формування таланту своїх вихованців. Немає точних методів, за допомогою яких можна визначити здібності дитини до певного виду практичної діяльності або мистецтва.
Природні задатки, на основі яких можуть розвинутися художні здібності, є у всіх людей. У кожного можна виявити обдарування в одній або в декількох сферах діяльності, якщо правильно визначити задатки й розкривати їх у процесі навчання.
Передумовою розвитку здібностей у декоративно – прикладній творчості є любов до малюнка, живопису, до видів декоративно – прикладного мистецтва. Значно сприяють розвиткові працездатність, наполегливість і величезна сила волі. Любов і тяжіння до малювання чи ліплення можуть виявитися в ранньому дитинстві і бути першими проявами художнього таланту.
Афоризм «геній – це праця» підтверджує роль працьовитості в становленні талантів. Колосальна спрага знань, Любов до мистецтва, працездатність, уміння концентрувати зусилля волі допомагають досягти великих успіхів.
Для початківця – художника важливо розвивати окомір, відчуття пропорцій, уяву, спостережливість, художній смак. Ці якості розвиваються через виконання сотень малюнків, начерків, етюдів, декоративних панно й інших виробів. Тільки в результаті наполегливої праці учень стає талановитим майстром. Інших шляхів до майстерності художника не існує.
Одним із основних завдань гуртка декоративно – прикладної творчості є навчання основ образотворчої грамоти. Слід намагатися так будувати заняття, щоб у будь – якій роботі гуртківцям пропонувати творчі завдання того рівня, який вони здатні розуміти й практично вирішувати на цьому етапі свого розвитку. Основи образотворчої грамоти не повинні бути передумовою до майбутньої творчої діяльності. Фахові знання найкраще давати поступово, у процесі роботи, у міру того, як вони стають необхідними для реалізації основного художнього завдання. Тільки тоді вихованець зрозуміє, навіщо потрібні ці знання, і вчитиметься активно вирішувати будь – яку образотворчу задачу. Він усвідомить, що професійна грамота образотворчого мистецтва – це не абстрактна теорія, а прикладна річ, необхідна кожному художникові.
Варто згадати про деякі важливі моменти у розвитку творчого начала в ході навчання. Це, зокрема, уміння педагога тактовно й обережно ставити загальні задачі й пояснювати задачі, й пояснювати їх. При цьому треба враховувати, що один і той же об’єкт не може бути корисним і цікавим для всіх. Тому потрібно прагнути, щоб у кожному учні розвивалася потреба й здатність самостійно ставити перед собою задачу. Треба також правильно й усебічно оцінювати роботи гуртківців, з урахуванням не стільки сумлінного виконання академічних вимог, скільки творчої активності.
У роботі гуртка важливо добирати правильне співвідношення академічної освіти (робота з малюнка, живопису, композиції) з такими дисциплінами як пластична аномалія, техніка й технологія роботи з різними матеріалами (картон, шкіра, тканини, бісер, глина, пластилін, солоне тісто, пластики тощо) з їхньою наступною переробкою в декоративну форму. Все це дуже серйозна робота, що вимагає творчої зосередженості й активності.
Великою підмогою на заняттях гуртка є демонстрація зразків декоративно – прикладного мистецтва. На заняттях учні знайомляться із кращими зразками народної творчості (різьблення, вишивка, кераміка, розпис по дереву тощо), роблять замальовки, копіюють, а надалі творчо переробляють мотиви народних майстрів Така робота дає змогу юним митцям відкрити свої можливості й здатність створювати щось нове, самобутнє.
Безсумнівно, для успішного виховання гуртківців необхідно разом із практичною роботою всіляко сприяти їхньої загальної культури й естетичному розвитку. У гуртку вихованці набувають розуміння ролі мистецтва в житті суспільства, усвідомлюють своє місце у царині художньої творчості.
Література
1. «Позашкілля», №5 (29), травень 2009.
| 